«Інтегрований
урок ефективний шлях розвитку пізнавальної активності молодших школярів»
Вчительська
праця – це щоденна
творчість і мистецтво
В.О.Сухомлинський
В.О.
Сухомлинський казав: «Школа повинна бути місцем, де кожна дитина має бути
прийнятою такою, якою вона є: зі своїми почуттями, думками, проблемами, навіть
невміннями і невдачами. Успіх у навчанні – єдине джерело
внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання
вчитися».
Школа як і раніше ще залишається орієнтованою
на простий розвиток знань умінь і навичок, методи навчання багато в чому
репродуктивні. З певних причини пізнавальний інтерес, властивий дітям від
природи, достатньо часто успішно загальмовується і навіть знищується саме через
обов'язковість і стандартизованість програми, методів і критеріїв навчання.
В практиці сучасної школи продовжує
домінувати установка на нарощування знань, умінь і навичок у учнів, слідством
чого є не сформованість пізнавальних інтересів. Розвиток пізнавального інтересу
є однією з актуальних проблем сучасної освітньої школи. Інтерес є могутнім
засобом успішного навчання й виховання, необхідною умовою досягнення позитивних
результатів.
Дуже великий вплив на формування
інтересів школярів чинять форми організації навчальної діяльності. Чітка
постановка пізнавальних завдань уроку, використання у навчальному процесі
різноманітних самостійних робіт, творчих завдань і т. д. - все це є потужним
засобом розвитку пізнавального інтересу. Учні при такій організації навчального
процесу переживають цілий ряд позитивних емоцій, які сприяють підтримці і
розвитку їх інтересу до предмета.
Інтерес -
потужний збудник активності особистості, під його впливом всі психічні процеси
протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і
продуктивною. Пізнавальний інтерес — вид мотивів, форма прояву пізнавальних
потреб, що виявляється в прагненні до пізнання об’єкта чи явища, оволодіння
певним видом діяльності; має вибірковий характер; є найважливішим стимулом до навчання.
Протягом тривалого часу в нашій країні
була поширеною класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві
одночасно навчати багатьох учнів. Найчастіше уроки будувалися на основі
закономірностей навчально-виховного процесу, забезпечуючи умови для
продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів та
потреб. Такі уроки прийнято вважати стандартними. Стандартні уроки відіграли
значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте сьогодні замало «давати
знання». З перших днів у школі дитину треба вчити вчитися, вчити думати, вірити
в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання радісно. Поєднання
традиційних методів навчання із сучасними — усе це є істотними ознаками
сучасного нестандартного уроку.
Одним із
напрямків методичного збагачення уроків у початкових класах, як зазначає
О.Я.Савченко, є проведення їх на основі інтеграції змісту. Доцільність
інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань умінь та навичок учнів
з основ наук.
Інтегрований
урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї
проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення,
почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати
цілісності знань. Такий урок спрямований на розкриття загальних
закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і
відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування в учнів цілісної
системи уявлень про діалектико – матеріалістичні закони пізнання навколишнього
світу у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та
розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосовування.
Мета
інтегрованих уроків – формування в учнів цілісного світогляду про навколишній
світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння
сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення
здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи
школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків,
опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;
ефективна реалізація розвивально – виховної функції навчання.
У результаті побудови і проведення уроку
на інтегрованому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання
внаслідок одержання особливої інформації.
Міжпредметні зв’язки мають особливе
значення для формування природничо – наукових понять. Наприклад, на уроці
ознайомлення з навколишнім світом діти вивчають поняття листяні, хвойні дерева.
На уроках образотворчого мистецтва це поняття закріплюється в малюнку гілок
листяного і хвойного дерев, на уроках праці – в ліпленні. Таким чином поняття
не просто дублюються, а поглиблюються.
Отже,
міжпредметні зв’язки дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових
затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до
використання набутих знань у повсякденній практиці. Однак не можна ототожнювати
інтегрований урок із міжпредметними зв’язками, оскільки, як зазначає
О.Я.Савченко, це різні методичні поняття .
Ідея
інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною
методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто
освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно
досягати життєвої цілі, творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах. Звичайно,
інтеграція як дидактичний засіб чи принцип має при цьому втілитися у навчальні
предмети, у формі їх об'єднання і представлення єдиним цілим. Йдеться про
конструювання і втілення способів інтеграції змісту освіти, на основі яких має
розгортатися відповідний навчальний процес.
Отже, навчально-виховна система
початкової освіти поєднує процеси навчального пізнання й діяльності учня, а
інтегрований підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість
початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору
змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним. Відповідно
інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей
молодших школярів: вносять у звичайну систему уроків новизну, знімають суворі
кордони предметного викладання, допомагають дітям сприймати важливі поняття,
явища цілісно й водночас різнобічно.
Немає коментарів:
Дописати коментар