Урок образотворчого мистецтва

Тема.  Основа композиції в петриківському розписі; колір, колорит, декоративні елементи у композиції; створення ескізу розпису кухонної дощечки. "Подарунок для мами".

Мета. Ознайомити учнів із виражальними можливостями декоративної композиції: композиційною організацією замкненої геометричної фігури в прямокутнику; підпорядкованості форми та розміру елементів композиції. Вчити бачити і розуміти прекрасне в навколишньому житті. Закріплювати порядок утворень найпростіших візерунків і орнаментів, користуючись правилами стимуляції і симетрії. Розвивати  уміння створювати візерунки з елементів петриківського розпису; виховувати інтерес до народного мистецтва, прищеплювати любов до прекрасного.

Обладнання. Таблиці, фотографії, ілюстрації виробів народних майстрів, різні кухонні дощечки.

                                       Хід уроку

І. Організаційний момент.

Гарний йде до нас урок:

                                                                                                               

Ось альбомний є листок,  

                                                                                                             

Фарби, пензлі, олівці –                                                                                                       

Малювати будем всі.

-         Девізом нашого уроку сьогодні будуть ось ці віршовані рядки:

                                 Ми справжні таланти,                                                                           

Хоч вір, хоч не вір,  -                                                                                                           

                                    Стає у нас мистецтвом                                                                                   

 Звичайний папір.  

                                                             

Отже починаємо!

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступна бесіда

Сьогодні урок у нас незвичайний,                                                                                                    

 А кольоровий і дуже гарний.   

                                                                                                       

Ось пензлі, фарби і палітри,  

                                                                                                               

  А малювати будем ….    квіти.

-         Ми вже малювали з вами квіти. Їх малювали і художники. Давайте пригадаємо. Що ми про це знаємо. (Учні розглядають картини і аналізують їх)

-          Що можна сказати про манеру зображення на цих картинах?

-         Що таке декор? (Прикраса)

– На минулому уроці ми говорили про декоративне мистецтво і згадували про петриківський розпис. Але чому ж його називають саме петриківським, а не васильківським або володимирським? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці. Слайди 1, 2

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Легенда про петриківський розпис.

–  Щоб дізнатися про це, учні вашого класу підготували нам цікаве повідомлення. Слайд 3

2. Розповідь легенди учнями.

Давно колись в одному селі жили сумні люди і не було радості в їхньому житті. Аж якось завітала до них у гості дівчинка Оленка. Придивилась вона навкруги, взяла фарби і намалювала на стіні хати великий букет яскравих квітів. Схожі квіти, але меншого розміру, з’явилися навколо печі, біля вікон, над дверима. Різні відтінки червоних квітів яскраво виділялися на тлі зелених листочків і нерозквітлих пуп’янків. Де-не-де виднілися соковиті червоні плоди.

          Потім Оленка взялася за скриню. На ній теж розквітли червоні квіти. Скриня стала виглядати багато, вишукано. Такі ж візерунки дівчинка написала на кухонних дощечках, на спинках стільців.

            Коли сумні люди повернулися додому з ярмарку, то не впізнали спочатку своєї хати – її кути, віконниці, одвірки – усе тішило око казковими орнаментами. Тоді посміхнулися люди і вже ніколи не сумували. Багато хто в цьому селі запозичив цю ідею, та й собі почав розписувати помешкання. Це створювало чудовий настрій!

               А навколо хат забуяли квітники, які підкреслювали: ми багатіємо серцем і душею, спостерігаючи за красою рідного краю, в якому народилися й живемо. Село це називалося Петриківка. Тому й малюнки стали називати петриківськими. Ось так казково з’явився петриківський розпис.

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок.

1.     Розповідь учителя. Слайд 4

Це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами і жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев’яних тарелях, скриньках, вазах, колисках, столах, просто на папері.

          Мабуть, у жодному осередку народного мистецтва немає такої кількості різноманітних художників. Кожен – самобутній і неповторний творець, зі своїм особливим, властивим лише йому «почерком». Водночас їх об’єднують витоки – традиційне, народне малювання. Їхні роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням фарб і разом з тим – витонченістю малюнка, віртуозністю, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки зачаровують своєю красою.

            Малюють петриківці темперними фарбами. Це фарби, які розведені на яєчному жовтку, молоці, вишневому клеї. Використовують для малювання на дереві. Це надає їм легкості, прозорості, підсилює інтенсивність кольору. В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Петриківські майстри в орнаменти розписів вплітають садові й польові квіти, колосся різних злаків, грона винограду, важкі кетяги калини. Їхня мета – втілити в одному образі красу усіх рослин.

         Квітка в уявленні петриківців – це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому, майстри вдаються до фантастичних перебільшень, творять свій, петриківський, світ краси. Секрет своєрідності їхнього розпису багато в чому залежить від саморобних пензлів, якими користуються народні умільці.

       Слайд 5

       Тетяна Якимівна Пата – родоначальниця нинішніх майстрів Петриківки. Мистецтва орнаментального розпису вона навчилися у своєї матері та бабусі. З рук у руки, із серця в серце переходило воно від одного покоління до іншого. Її бачення краси квітів виливалось у фантастичні образи так званих «кучерявок», «цибульок», ягід калини і винограду, а також інших декоративних елементів.

2.     Перегляд зразків робіт майстрів петриківського розпису.

Т. Пата «Зозуля на калині» Слайд 6

– ЇЇ твори надзвичайно життєрадісні, ніби пронизані гарячим сонячним промінням. Зверніть увагу: сильні контрастні сполучення кольорів не порушують загальної цілісності композиції. Це різні відтінки червоного, синього і жовто-зеленого. У букетах нічого не загубилося, всі елементи врівноважені.

З такою спостережливістю і любов’ю художниця відтворила найхарактерніші риси кожної гілочки, кожної лугової травинки. При цьому Тетяна Пата зберегла принцип стилізації елементів у декоративній композиції.

Марія Кравець «Степове літо» Слайд 7

Такі види композицій використовували в настінному розписі як компоненти декору. Характерна особливість традиційної композиції Петриківки – розташування в центрі трьох великих квіток, а з боків відгалужуються менші за розміром квіточки і пуп’янки.

Валентина Дека «Квітучий край» Слайд 8

Пізніше такі композиції почали писати на папері – так було зручніше. Але й надалі кольорове рішення композиції тримається на трьох основних кольорах. Погляньте, як це виглядає у композиції Валентини Деки «Квітучий край».

– Який художній образ створила майстриня?

Сучасні майстри петриківського розпису, створюючи композиції, використовують багату палітру споріднених кольорів.

      Як і багато років тому так і нині всі декоративні композиції, створені у Петриківці, мають спільну основу – однакові елементи написання: зернятко, вусик, листок, горішок та багато інших. Ми навчимося писати найважливіші.

3.     Практична діяльність учнів.

Підготовчі вправи

Слайд 9 «Зернятко» – це простий мазок, форма якого залежить від форми пензлика. Він є одним з основних елементів петриківського розпису.

     Проводимо на папері вертикальну та горизонтальну лінії. Уздовж вертикальної лінії наносимо «зернятка» круглим пензлем, що при намочуванні збирається на кінчику в голочку. Для цього можна використати фарбу будь-якого кольору. Корпусом пензлика натискаємо так, щоб мазок мав форму краплі води. Повторюючи мазок багато разів, намагаємося наносити «зернятко» однакового розміру і на однаковій відстані. Ми не тільки навчимося  правильно наносити такий мазок, а й потренуємо окомір і вправність своєї руки.

      Так само наносимо «зернятка» уздовж горизонтальної прямої. Якщо наносити «зернятка» похило до проведеної кінчиком пензля прямої лінії, то можна отримати або колосок, або листок акації. Це залежатиме від напряму «зернятка». Спробуємо і переконаємося.

Слайд 10 «Криве зернятко»

Наступний елемент петриківського розпису «криве зернятко». Набираємо фарбу на круглий пензлик і починаємо наносити мазок, як і звичайне «зерня», але при натискуванні трохи повертаємо руку вправо чи вліво. Маємо викривлену півколом краплину. Пишемо «криві зернятка» попарно, назустріч одне – одному – отримаємо пуп’янок.

     Якщо об’єднати чотири чи п’ять «кривих зернят», можна отримати пелюстку великої квітки. Спробуймо себе і в цьому.

Слайд 11 «Гребінчик»

Мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують тоненьким вусиком, який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензля. Покладені кілька таких мазків нагадують гребінець.

 «Горішок»

Складається з двох мазків, вигнутих півлунками й поставленими один проти одного. Заповнивши порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха.

Слайд 12 «Перехідний мазок»

Накладається одним пензлем але двома фарбами. Спочатку пензель вмочують в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, жовту). Такий мазок утворює витончені переходи від одного кольору до іншого.

4. Словникова робота. Слайд 13

Розпис – сюжетні або орнаментальні живописні зображення на будівлях та побутових предметах.

Колорит – система співвідношення кольорів та відтінків.

5. Фізкультхвилинка.

Із-за парт всі миттю встали, гарно спинки підрівняли,

Стали дружно всі у коло. Тихо ходимо навколо.

Вгору тягнемось усі, мов трава в дрібній росі.

Потім легко всі присіли, наче ноги заболіли.

Потім встали, руки в боки і зробили два підскоки.

Каблучками цок-цок і продовжим знов урок.

6. Практична робота. Слайд 14

–  Ми потренувалися наносити основні елементи розпису, а тепер спробуймо придумати і написати композицію для нашої кухонної дощечки.

–  Зобразіть стебло, квітку, листя, пуп’янки, маленькі квіточки, травинки та вусики. Зверніть увагу: майстри працюють узагалі без простого олівця. Це ще один секрет. Наносячи мазки майстер обертає аркуш навколо своєї руки, а не навпаки! Так зручніше писати, а робота виходить охайнішою.

V. Підсумок уроку. Слайд 15

1. Перегляд і оцінювання робіт.

- Давайте складемо ваші невеличкі роботи в одне ціле і подивимось, яка вона, ваша колективна робота, що прикрашатиме інтер’єр нашої класної кімнати?

Оціни своє творіння: Спробуй поставити собі оцінку за виконану роботу кольором, який відповідає твоєму настрою? Мотивуй свій вибір.

2. Підсумок.

– На основі яких кольорів створюють традиційну композицію в петриківському розписі?

–  Яких майстрів петриківського розпису ви запам’ятали?

Прийом: Мікрофон.

- Чим відрізняється зброя художника – декоративного розпису від зброї художника – графіка?

     Лише добре потренувавшись можна досягнути успіху у створенні декоративних композицій. Це заняття настільки цікаве і захоплююче, що в усій Україні та за її межами  створено гуртки та студії по вивченню особливостей петриківського розпису. Проявляючи любов до рідного краю, працьовитість і наполегливість, додаючи фантазію, майстри створюють неповторні композиції.

              Незабаром мамине свято. Подумайте, як уміючи створювати декоративні композиції, можна привітати бабусю чи сестру.

-             Встаньте, діти! Подумки на праву руку покладіть те, що отримали на цьому занятті, а на ліву – свій внесок у це. А тепер з’єднайте долоні. Поаплодуйте собі, гостям. Нехай же казка петриківського розпису назавжди залишиться в ваших серцях.